Матеріал підготовано до Міжнародного дня інтелектуальної власності, практичним психологом Центру – Анастасією Куріциною
Інтелектуальна діяльність є творчою діяльністю, а творчість — це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється оригінальністю та унікальністю [5].
Для людини характерні два види творчості — художня і технічна [5].
Художня творчість представлена витворами мистецтва та літератури. Натомість технічна творчість це — винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо.
Реалізовується художня творчість в гуманітарній сфері шляхом збагачення внутрішнього світу людини, що сприяє формуванню її світогляду. Натомість продукт технічної творчості застосовуються, як правило, у сфері виробництва товарів і надання послуг, що сприяє підвищенню технічного рівня виробництва в суспільстві.
Зазначимо, що інтелектуальна власність це нематеріальний об’єкт, це закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах [5].
Для розвитку творчих здібностей найсприятливішим віком, на загальну думку психологів та педагогів, є старший дошкільний вік.
У старшому дошкільному віці у дитини виникає інтерес до свого внутрішнього світу, а також – до засобів його вираження.
Формування творчих здібностей у дітей, як правило, пов’язане з грою.
Через гру, експериментування, творчість йде пізнання дитини навколишнього світу [1].
У старшому дошкільному віці емоції й почуття переважають над іншими сторонами життя дитини. Це сприяє розвитку образотворчої творчості у дітей 5-6 років [2]. Також, процес творчості пов’язаний і з вольовими зусиллями. У старших дошкільників вольова сфера особистості вже досить сформована що проявляється у змозі реалізувати продукт своєї творчої діяльності.
До того ж основу здібностей, пов’язаних зі сприйняттям, складають перцептивні дії. Діти, що володіють сенсорною культурою, стають здатними розрізняти широку гаму фарб, звуків, смакових відчуттів і світ постає перед ними у всьому своєму багатстві й різноманітті.
Поряд з розвитком сприйняття в старшому дошкільному віці йде процес вдосконалення уваги.
Розвиток пам’яті в старшому дошкільному віці також характеризується поступовим переходом від мимовільного і безпосереднього до довільного та опосередкованого запам’ятовування і пригадування. Також розвиток творчих здібностей нерозривно пов’язано з розвитком у дитини уяви [4].
Основа вражень у старших дошкільників все ще емоційна, але зростає інтелектуальна активність.
Збільшується також пізнавальна та діяльнісна активність. Розвиток творчих здібностей нерозривно пов’язаний з розвитком мислення, в першу чергу наочно-образного. Його становлення і вдосконалення залежать від розвиненості у дитини уяви [3]. Слід зазначити, що образне мислення виконує специфічні функції в різноманітних сферах людської діяльності: трудової, художньої, конструкторської, наукової тощо. Здатність мислити в образах, оперувати образами є умовою успішного розвитку особистості. Вищі форми цієї здатності найбільш ефективно сприяють розвитку творчої діяльністі.
Таким чином, старший дошкільний вік найбільш сприятливий для розвитку таких психічних процесів, як сприйняття, образне мислення, уява, що складають основу творчої діяльності. Своєю чергою, розвиток цих психічних процесів дозволяє опанувати ті знання, на основі яких у дошкільнят формуються творчі здібності. В процесі розвитку творчих здібностей необхідно враховувати вікові особливості психічної та індивідуальні особливості кожної дитини. Що своєю чергою дозволить повноцінно розкрити закладений в кожному з дітей творчий потенціал, та наповнить життя дитини змістом та інтересом.
Література
1. Выготский, Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. М., 2010. 96 с.
2. Мухина, В. С. Возрастная психология: феноменология развития М., 2009. 638 с.
3. Туник, Е. Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты. СПб., 2002. 96 с.
4. Урунтаева, Г. А. Дошкольная психология: Учебное пособие. М., 2006. 235 с.
5. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. Київ, 2014. 124 с.