Відповідно до Листа МОН від 02.08.2022 № 1/8794-22 “Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році” у розрізі діагностичної роботи практичний психолог аналізує результати дослідження, заносить їх у  картку індивідуального супроводу здобувача освіти.

За результатами  психологічного дослідження окреслюються подальші шляхи супроводу здобувача освіти.

Тактика практичного психолога зводиться до вирішення таких завдань: 
*складання діагностичного висновку на здобувача освіти із занесенням  результатів до індивідуальної картки;
*проведення бесіди з дитиною, батьками та  педагогом за результатами діагностики, повідомлення результатів дослідження  в межах компетенції фахівця психологічної служби; *залучення здобувача освіти  до програми підвищення стресостійкості з визначенням індивідуального або  групового формату роботи з наданням переваги груповому формату відповідно  до його віку;
*консультаційний супровід батьків та педагога з метою надання  рекомендацій щодо створення підтримуючого середовища, визначення динаміки  змін у дитини;
*спостереження за здобувачем освіти під час уроків та в  позаурочний час із зазначенням динаміки змін у поведінці та емоційному стані  особи;
*поради батькам та педагогам щодо залучення здобувача освіти до різних  активних заходів тощо.

Супровід дітей, які пержили психотравмуючі події.
Строк втручання працівника психологічної служби визначається  індивідуально для кожної дитини, яка пережила травматичну подію, зокрема з  урахуванням гостроти проблеми, ступеня функціональної спроможності  мінімізувати негативні наслідки, рівня розвитку зв’язків із соціальним  оточенням тощо.
Дітям, які пережили травматичні події потрібен більш  тривалий час для оволодіння функціональними навичками, тому працівникам  психологічної служби, в першу чергу, потрібно приділяти увагу розвитку вмінь,  які дають дитині відчуття самостійності та власної значущості,  відновленню/налагодженню соціальних контактів, позитивних активностей.
Отже, виникає потреба в ефективній міжсекторальній та міжвідомчій  взаємодії із фахівцями відповідних служб для забезпечення повноцінного  психічного і соціального розвитку особистості та створення алгоритму  перенаправлення до відповідних організацій, які надають спеціалізовані  психологічні та соціальні послуги.

Правомірність дій фахівців психологічної служби системи освіти

Звертаємо увагу працівників психологічної служби на конфіденційність у  всьому, що стосується взаємин з учасником освітнього процесу, його особистого  життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені  симптоми є небезпечними для учасника освітнього процесу та інших людей,
у такому разі фахівець зобов’язаний поінформувати тих, хто може надати  кваліфіковану допомогу;
фахівець не збирає додаткових відомостей про  обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка  потрібна для виконання професійного завдання;
документація  роботи працівника психологічної служби має лише професійно необхідні  матеріали. 

Діагностична робота фахівців психологічної служби, а саме: проведення  дослідження та оформлення діагностичного висновку, ґрунтується на  результатах анкетування.

І етап. Анкетування здобувачів освіти (індивідуальне тестування, групове  опитування) може здійснюватися після попередньої бесіди з його учасниками,  під час якої треба прояснити:

* мету, з якою здійснюється анкетування;
* у якій формі буде проводитись опитування;
* як буде здійснюватися оброблення та подання результатів;
* хто може бути ознайомлений з результатами; 
* які наслідки анкетування можуть виникнути для учасника та його  найближчого соціального оточення;
* можливе скасування конфіденційності за умови реальної загрози життю і  здоров’ю опитаного або його найближчому соціальному оточенню (наприклад:  суїцид, кримінальний злочин тощо);
* участь в опитуванні є добровільною, кожен з учасників має повне право  відмовитись від участі в роботі на будь-якому її етапі;
* якщо деяке із запитань, на думку опитуваного, є для нього неприйнятним  (з особистих, релігійних, етичних або інших міркувань), він має право відмовитись на нього відповідати;
*після закінчення анкетування треба обов’язково подякувати за участь і  повідомити, коли і в якій формі опитаним буде надана інформація.

ІІ етап. Надання інформації про результати анкетування:

* результати надати у такій формі, яка передбачає ясне розуміння  висновків;
* за потреби, надати індивідуальні пояснення у формі і за змістом, які  відповідають віковим, культурним та індивідуально-психологічним  особливостям особи, рівню його освіти та актуальному психоемоційному стану;
* неприпустимим є надання інформації особам, які не беруть участі у  роботі;
* спеціалістам, які працюють в команді (класний керівник, директор  тощо), інформація надається в узагальненому вигляді з урахуванням їх рівня  освіти, особливостей спілкування з найближчим соціальним оточенням і таким  чином, щоб забезпечити її конфіденційність. 

Умови анкетування:

У процесі групового опитування потрібно враховувати:
* участь в анкетуванні – на добровільних засадах;
* батьки учасників анкетування мають бути поінформовані: 
а) яким чином буде здійснюватися процес опитування;
б) яких результатів анкетування очікують від учасників; 
в) дотримання конфіденційності у роботі – обов’язкове;
г) участь у анкетуванні – на добровільних засадах; 
д) результати анкетування – у зрозумілій формі;
* після закінчення роботи психолог має переконатися у тому, що кожен з  учасників (буквально: кожен) є емоційно стабільним, соціально адаптованим і у  нього не залишилося негативних настанов щодо себе та проведеної роботи;
* якщо з’ясується, що негативні установи є, то з такими учасниками має  проводитися індивідуальна терапія; 
* обов’язковим є встановлення довіри та  порозуміння; 
* важливий етичний принцип у роботі фахівців психологічної служби – заборона застосовувати методи і методики надання допомоги, якщо фахівець не  може передбачити позитивний ефект від втручання;
* у разі потреби, застосовуємо систему перенаправлення, яка передбачає періодичний обмін досвідом і інформацією  між усіма спеціалістами, що працюють із здобувачем освіти, а також  інформування батьків або осіб, що їх замінюють.

Діагностична складова психологічного забезпечення:

* дослідження особистісних параметрів та особливостей;
* виявлення причин  труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній  адаптації;
* вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки  розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі;
* дослідження професійного самовизначення.

Психологічне забезпечення освітнього процесу  неможливе без здійснення фахівцями профілактики, корекції, консультування  тощо, що спирається на діагностичну складову.

Діагностичний інструментарій

Важливими завданнями в роботі психологічної служби у закладах освіти  є добір діагностичного інструментарію та уточнення змісту та методів корекційної  роботи з урахуванням результатів психологічної діагностики.

Підбір методик для проведення психодіагностичного обстеження залежить від мети, яку перед собою ставить для себе фахівець психологічної служби.

Українським науково-методичним центром практичної психології і  соціальної роботи розроблено методичні рекомендації «Застосування  діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби», які розміщені на вебсайті ДНУ «ІМЗО» https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna robota/  

МОН України рекомендує працівникам психологічної служби застосовувати у своїй діяльності  методичні рекомендації, орієнтовні циклограми діяльності працівників  психологічної служби закладів освіти.

Циклограми розглядають як ефективний інструмент, що дає змогу  усвідомити обсяг роботи, який потрібно виконати впродовж року,  проаналізувати наявні ресурси. Для ефективної організації діяльності важливо  дотримуватися відповідного управлінського циклу: періодичного повторення  всіх основних завдань та функцій (видів) діяльності.
Циклограма орієнтує фахівця на виконання обов’язкових видів робіт,  проте не зазначає поточну діяльність, яка передбачає ведення журналів,  оформлення індивідуальних карток здобувачів освіти, протоколів психологічної  діагностики та соціально-педагогічного вивчення тощо, які заповнюють за  потреби. Тому у процесі планування фахівці резервують час для виконання цих  видів робіт.

Методичні рекомендації щодо впровадження циклограм діяльності працівників психологічної служби : метод. рек. / авт.-упор.: В. М. Горленко, Ю. А. Луценко, В. Д. Острова, Н. В. Сосновенко, І. І. Ткачук; за заг. ред. В. Г. Панка. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. – 132 с. https://lib.iitta.gov.ua/709623/1/%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B3.pdf