Інформує Анастасія Куріцина, практичний психолог Центру

Стрес – невід’ємна частина життя будь якої люди.
Один з найвідоміших дослідників стресу Ганс Селье стверджував «Стрес – це аромат життя, і уникнути його може лиш той, хто нічого не робить».

Ми звикли вважати, що стрес – це негативний психологічний стан який безперечно впливає на перебіг нашого життя, натомість стрес – це сукупність неспецифічних адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних несприятливих чинників-стресорів (фізичних або психологічних), що порушують гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому).

Еустрес – це свого роду «позитивний» стрес. Він активізує функціональні резерви організму, сприяє адаптації та, врешті-решт, ліквідації самого стресу. Однак  здатність до адаптації не безмежна. У тому випадку, коли інтенсивність впливу та його тривалість перевищують функціональні можливості протидій організму людини, коли вплив має різко негативний характер, людина піддається дистресу – це негативний тип стресу, з яким організм не спроможний впоратися. Він підриває здоров’я людини й може призвести до важких захворювань. Від стресу страждає імунна система. У стресовому стані люди частіше схильні до інфекційних захворювань, оскільки продукція імунних клітин помітно падає в період фізичного або психічного стресу.

Розрізняють наступні види стресу: 

1. Фізичний – реакція організму на фізичні чинники стресу, такі як робота, шум, холод, хвороби, фізичні навантаження, неправильний спосіб життя, куріння, малорухливий спосіб життя, зловживання алкоголем, дефіцит сну, все це завдає організму значний стрес;
2. Емоційний – емоційні процеси, які супроводжують стрес, і ведуть до несприятливих змін в організмі. Під час стресу, саме емоційна реакція найшвидше проявляється, активізуючи вегетативну нервову систему і її ендокринне забезпечення;
3. Психологічний – переважає когнітивна складова (аналіз ситуації, оцінка наявних ресурсів, побудова прогнозу подальших подій тощо);
4. Професійний стрес – напруженні ситуації у професійній діяльності;
5. Соціальний стрес – переживання критичних життєвих ситуацій, багато з яких є по-справжньому драматичними (втрата близьких, соціальні кризи, розлучення).

Сучасні дослідники вважають, що саме соціальний стрес найбільш небезпечний, оскільки він є загрозою фізичному, психологічному і психічному здоров’ю.

Чинники, що впливають на прояв психологічного стресу: 

• емоційна стабільність особистості;
• локус контролю особистості;
• досвід подолання подібних стресових ситуацій в минулому;
• особливості мислення, що впливають на сприйняття стресової

ситуації;

• готовність людини звернутися за соціальною підтримкою.

Стадії розвитку стресу:

1. Стадія тривоги.Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, тобто стресора. Наявність стресора активує певні фізіологічні зміни: прискорене дихання, підняття тиску, підвищення пульсу. Змін зазнають і психічні функції: вся увага концентрується на подразнику, підвищений особистісний контроль ситуації.

На даному етапі відбувається мобілізація захисних можливостей організму і механізмів саморегуляції націлених на боротьбу зі стресом. Якщо цих ресурсів організму достатньо то тривога і хвилювання вщухають. Більшість стресів закінчуються на даному етапі.

2. Стадія опору.Настає у випадку, якщо стрес-фактор, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи “резервний” запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресу, тому що відбувається виснаження ресурсів людини, знижується загальна опірність організму. Стрес “охоплює” людину і може призвести до негативних наслідків.

Виділяють п’ять категорій можливих наслідків стресу:

1) суб’єктивні – занепокоєння, агресія, депресія, втома,

погіршення настрою, низька самооцінка тощо;

2) поведінкові – схильність до нещасних випадків, адикції, харчові розлади, емоційні спалахи, імпульсивна поведінка;

3) пізнавальні – порушення функцій уваги, зниження розумової

діяльності тощо;

4) фізіологічні – збільшення рівня глюкози в крові, підвищення

частоти сердечних скорочень та артеріальний тиск, розширення зіниць, почергове відчуття спеки/холоду;

5) організаційні – бездіяльність, низька продуктивність,

незадоволеність роботою, зниження організаційної старанності

і лояльності.

Всі ці ознаки сприяють розвитку невротичних і психосоматичних захворювань.

Розглянемо активні способи підвищення загальної стійкості людського організму. Спробуємо розділити їх на три групи:

I група містить способи, що використовують фізичні фактори впливу – це фізична культура, загартовування організму, біг тощо;

II група містить аутогенні тренування, психотерапію, гіпноз;

IIІ група способів підвищення загальної стійкості організму пов’язана з біологічно активними речовинами.

До способів боротьби зі стресом можемо віднести: релаксацію; концентрацію; ауторегуляцію подиху.

Також, для ефективної боротьби зі стресом Ви можете самостійно знаходити або вигадувати конструктивні методи саморегуляції які буду допомагати саме Вас.

До уваги читачів! Вправа «Інвентаризація».

Час: 10 хв.

Вік: від 6 років.

Мета: формування уміння відволікатись від власних негативних емоцій.

Хід вправи / Інструкція:

«Озирніться навколо та уважно огляньте приміщення, в якому ви перебуваєте. Повільно, не кваплячись, подумки знайдіть в приміщенні, в якому Ви перебуваєте 7 червоних предметів, «переберіть» всі предмети один за одним. Постарайтеся повністю зосередитися на цій «інвентаризації». Говоріть подумки самому собі: «Червона обкладинка зошита, червона фіранка, червона ваза для квітів тощо».

Зосередившись на кожному окремому предметі, ви відволічетесь від внутрішньої стресової напруги, спрямовуючи свою увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення. Можна знаходити й розглядати предмети за будь-якою ознакою.

Пам’ятайте! «Неопрацьований» стрес може негативно позначитися на фізичному, психологічному або емоційному рівні. Важливо відстежувати та знати про власні реакції на стрес, щоб вчасно помітити напругу що зростає всередині та застосувати необхідні інструменти боротьби зі стресом, у разі якщо Ви не змозі самостійно боротися зі стресом та відчуваєте брак власних ресурсів зверніться за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта).