Особливості конфліктної поведінки в підлітковому віці

Інформує практичний психолог Центру – Анастасія Куріцина

Фізіологічні зміни які відбувають в підлітковому віці тісно взаємопов’язані з розвитком психіки. Поява психічних новоутворень корелюється зі складнощами переходу від дитинства до дорослого життя. Головна особливість особистості підлітка – особистісна нестабільність.

Психологиня Анна Фрейд так описала дану особливість: «Підлітки виключно егоїстичні, вважають себе центром Всесвіту і єдиним предметом, гідним інтересу, і водночас ні в один з наступних періодів свого життя вони не здатні на таку відданість і самопожертву. Вони вступають в пристрасні любовні відносини – лише для того, щоб обірвати їх так само раптово, як і почали. З одного боку, вони з ентузіазмом включаються в життя спільноти, а з іншого – вони охоплені пристрастю до самотності. Вони коливаються між сліпим підпорядкуванням обраному ними лідеру і виклику бунту проти будь-якої влади [2].

Виділяють чотири групи підлітків на основі певного типу поведінки, з урахуванням спрямованості їх особистості [3]:
Першу групу підлітків характеризує стійкий комплекс аномальних, аморальних, примітивних потреб, прагнення до споживчого проведення часу, деформація цінностей і відносин. Егоїзм, байдужість до переживань інших, нелагідність, відсутність авторитетів є типовими особливостями цих дітей. Вони егоцентричні, цинічні, озлоблені, грубі, запальні, зухвалі, забіякуваті. У їх поведінці переважає фізична агресивність;
Другу групу складають підлітки з деформованими потребами, цінностями. Маючи велике коло інтересів, вони відрізняються загостреним індивідуалізмом, бажанням зайняти привілейоване становище внаслідок утиску слабких, молодших. Їх характеризує імпульсивність, швидка зміна настрою, брехливість, дратівливість. У цих дітей викривлене уявлення про мужність, товариство. Їм подобається чужий біль. Прагнення до застосування фізичної сили виявляється у них ситуативно і лише проти тих, хто слабший;
Третю групу підлітків характеризує конфлікт між деформованими й позитивними потребами, цінностями, відносинами, поглядами. Вони відрізняються однобічністю інтересів, облудою, брехливістю. Ці діти не прагнуть до досягнень, успіху, вони апатичні. У їх поведінці переважають непряма і вербальна агресивність;
У четверту групу входять підлітки, які відрізняються слабо деформованими потребами, але, разом з тим, відсутністю певних інтересів і вельми обмеженим колом спілкування. Вони безвольні, недовірливі, підлещують сильнішим товаришам. Для цих дітей типове боягузтво і мстивість. У їх поведінці переважають вербальна агресивність і негативізм.

Агресивність в особистісних характеристиках підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, за незадоволеності своїм становищем у суспільстві, що проявляється й у відповідній поведінці. Разом з тим на розвиток агресивності підлітка можуть впливати природні особливості його темпераменту, наприклад, збудливість і сила емоцій, які сприяють формуванню таких рис характеру, як запальність, дратівливість, невміння стримувати себе.
Природно, що в стані фрустрації підліток з подібною психічною організацією шукає виходу внутрішнього напруження, в тому числі й в бійці, лайці тощо. Крім того, агресія може бути викликана необхідністю захистити себе або задовольнити свої потреби в ситуації, в якій не бачить іншого виходу, окрім бійки, або, зрештою, словесних погроз. 
Повну повну картину сутності агресивної поведінки підлітків дає аналіз його мотивацій.
Помітну роль в цій мотивації грають почуття й емоції негативного характеру: гнів, страх, помста, ворожість тощо. Агресивна поведінка дітей підліткового віку, пов’язане з цими емоціями, виражається в бійках, побоях, образах, тілесних ушкодженнях тощо [1].

Отже, знання індивідуально-психологічних детермінант підліткової конфліктності необхідно для розвитку у підлітків навичок адекватної самооцінки, формування умінь аналізувати ситуацію міжособистісної взаємодії; для корекції власної поведінки у відносинах з людьми й, таким чином, для перетворення конфліктності в конфліктостійкість за допомогою активних методів навчання.

Література

Андрєєв В. І. Основи педагогічної конфліктології. Москва. 2005. 217 с.
Котловий С. А. Конфлікт як невід’ємний об’єкт соціалізації учнів. Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб.наук.праць. Кам’янець- Подільський, 2011. 262 с.
Семенюк Л. М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції.  Москва, 2006. 450 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *