Інформує практичний психолог Центру – Анастасія Куріцина

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток в науці. З огляду на це, ми вирішили, що  варто згадати видатних жінок-науковців, які зробили значний внесок у розвиток  вітчизняної та зарубіжної психології.

Марія Монтессорі. Італійська лікарка та педагогиня, заснувала «метод Монтессорі», даний метод дозволяє дітям розвиватися у своєму власному темпі та допомагає вчителям отримати нове розуміння особливостей розвитку дитини.  Педагогічна система до теперішнього часу використовується у багатьох державних та приватних школах по всьому світу, та діє Міжнародна Асоціація Монтессорі.

Карен Хорні. Німецький психоаналітик та психологиня, одна з ключових фігур неофрейдизму. Акцентувала увагу на значенні впливу навколишнього соціального середовища на формування особистості та виникнення невротичної поведінки.

Флоренс Лаура Гудинаф, 1886-1959 р.  Американська психологиня розвитку, відома розробкою нових методів вимірювання, включаючи вибірку подій та тест «Намалюй людину» метою якого є визначення індивідуальних рис особистості; встановлення орієнтовно­го рівня розумового та психічного розвитку дитини. Методика використовується як частина комплексного дослідження. Самостійного діагностичного значення тест не має.

Блюма Вульфовна Зейгарник. Російська психологиня, який найбільш відомий своїм експериментом під назвою «ефект Зейгарник», це психологічний ефект, який полягає в тому, що людина краще запам’ятовує перервані дії, ніж завершені. Психологиня Блюма Зейгарник вивчала дану закономірність в рамках порушень мотиваційного компонента пам’яті.

Сандра Рут Ліпсиц Бем. Американська психологиня, відома своїми роботами в області гендерних досліджень. Запропонувала методику «Маскулінність-фемінність» метою якої є  діагностика психологічного поля та визначення ступеня андрогінності, маскулінності та фемінінності особистості.

Хоменко Ксенія Овсіївна, 1905-1983 р. Радянська та українська психологиня, послідовниця Лева Виготського та представниця Харківської школи психології. Починала наукову діяльність в 1930-х роках у складі Харківської групи психологів під керівництвом Олексія Миколайовича Леонтьєва та Олександра Володимировича Запорожця. Проводила дослідження розвитку понять у процесі шкільного навчання, вивчала питання виникнення наочно-дієвого мислення у дитини, a також досліджувала ґенез естетичного сприйняття у дітей.

Проколієнко Людмила Микитівна. Докторка психологічних наук, член-кореспондент АПН СРСР, директорка НДІ психології Міністерства освіти Української РСР (1983–1989), голова Українського відділення Товариства психологів СРСР. У дослідницькій, педагогічній та організаторській діяльності Л. М. Проколієнко продовжила справу свого вчителя — дійсного члена АПН СРСР, першого директора Інституту психології — Г. С. Костюка. Під керівництвом Л. Н. Проколієнко здійснено видання вибраних наукових праць Г. С. Костюка російською та українською мовами. Наукові праці Л. М. Проколієнко присвячені проблемам вікової та педагогічної психології. Серед них — психологічні аспекти програмування, алгоритмізації та комп’ютеризації навчання, формування моральних якостей у процесі шкільного та сімейного виховання, дослідження психологічний умов становлення гармонійної особистості.  Під її керівництвом створено цілий ряд навчальних посібників, видано (перший в Україні) підручник «Педагогічна психологія».

Яценко Тамара Семенівна. Докторка психологічних наук, професорка, дійсний член Національної Академії педагогічних наук України, з 1974 р. і по даний час завідувач кафедрою психології (нині кафедра глибинної корекції і психолого-соціальної реабілітації) Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Наукові здобутки та відкриття пов’язані з: розробкою проблем глибинної психології в психодинамічній парадигмі; розробниця психодинамічної теорії та методології глибинного пізнання психіки в професійній підготовці майбутніх психологів. Засновник наукової школи глибинної психокорекції.

Титаренко Тетяна Михайлівна. Докторка психологічних наук, професорка, академік Національної академії педагогічних наук України, заслужена працівниця освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019). Психологиня є авторкою теорії особистісного життєконструювання, значення якої полягає у розробці теоретико-методологічних підходів до особистості, основними модусами існування якої є ідентифікування, автономізація, діалогування та практикування.

Найдьонова Любов Антонівна. Докторка психологічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019). Найбільші наукові досягнення Л. А. Найдьонової пов’язані з дослідженнями в галузі теорії та практики медіапсихології, медіаосвіти та медіакультури. Виступила  науковим керівником в широкомасштабному експерименті по впровадженню медіаосвіти в 151 загальноосвітньому закладі України.

І якщо раптом вам зараз не вистачає натхнення, сподіваємося що викладені досягнення наших колежанок слугуватиме джерелом того самого заряду енергії, для досягнення власних професійних успіхів.