Вибір професії як фактор самовизначення учнівської молоді

Інформує практичний психолог Центру – Анастасія Куріцина

Професійне самовизначення учнівської молоді та, як результат, вибір майбутньої професії є одним із найважливіших рішень, що постають перед молоддю та їх батьками на початковому етапі професійної соціалізації. Але постає питання, «Як саме зробити вдалий вибір та надалі реалізуватися в професії?».

Важливим етапом у профорієнтації є діагностична робота, тому пропонуємо розглянути більш детально даний етап.

Пам’ятайте, що психодіагностична робота не є самоціллю фахівця психологічної служби, натомість це важлива складова психологічної профконсультації.

Варто зазначити, що результати психодіагностики є підґрунтям для формування рекомендацій щодо оптимізації професійного самовизначення особистості.

Психодіагностика сприяє: відстеженню динаміки професійного самовизначення; запобіганню можливих відхилень; слушному плануванню та організації роботи з особистістю; визначенню ефективності розробки профорієнтації.

Підбір психодіагностичного інструментарію у контексті профконсультації слід проводи з урахуванням необхідності дослідити:
психічні властивості та їх взаємозв’язки на особистісно-мотиваційному рівні (мотиви, схильності та інтереси, деякі особистісні властивості насамперед екстраверсія-інтроверсія, емоційні особливості, комунікативні здібності);
пізнавальні здібності (дослідження ступеня прояву різних властивостей і видів уваги, пам’яті, мислення, уяви тощо);
нейро- і психодинамічні властивості (вивченні властивостей нервової системи й особливостей темпераменту).

Звичайно психодіагностичний етап профконсультації найбільш тривалий та загалом трудомісткий, але задля правильної побудови профорієнтаційної роботи його не варто оминати.

Психодіагностику у контексті профконсультації можна розділити на два етапи:
1. Виявлення інтересів, схильностей й уподобань, ступінь їх прояву, стійкості й широти. На підставі результатів встановлюється відповідність до вимог майбутньої професії, яку обирає особистість (психічні, психофізіологічні й особистісні якості суб’єкта діяльності);
2. Діагностика професійно важливих психологічних якостей. Під час аналізу результатів відбувається встановлення рівня відповідності психологічних властивостей суб’єкта та професійних вимог.

Варто зазначити, що не доцільно цілковито покладатися на результати психодіагностики, для формування ефективних рекомендацій необхідно застосовувати повний комплекс профорієнтаційних заходів.
Крім того, необхідно застосовувати методики які дозволяють виявити багатогранні аспекти особистості та які надалі допоможуть сформувати цілісний образ професійного визначення.
Також, необхідно пам’ятати про індивідуальний підбір психодіагностичного інструментарію, адже не існує універсальних методів які б розв’язали будь-яку діагностичну задачу, аналогічно не варто застосовувати безліч методик не враховуючи відповідність діагностичної мети, адже це призведе до непотрібних надмірних розрахунків та не дасть ніяких результатів.

Отже, психодіагностика в профконсультаційному контексті являється ефективним та незамінним інструментом який сприяє розкриттю прихованого потенціалу й допомагає зрозуміти актуальні можливості у професійному просторі.

Навчально-методичний посібник «Психодіагностика професійного самовизначення особистості»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *