Психологічні чинники нейродерміту

Матеріал підготовлено до Всесвітнього дня псоріазу

Інформує практичний психолог Центру, Анастасія Куріцина

Нейродерміт є одним з найпоширеніших захворювань, яким страждають переважно жінки й міські жителі. Ці захворювання характеризуються вираженим свербінням, хронічним і рецидивним перебігом з переважним ураженням обличчя, шиї, суглобів рук і ніг, областей ліктів, колін, кистей і стоп, які часто супроводжуються невротичними розладами, соціальної дезадаптації й погіршенням якості життя хворих. Як правило при лікуванні нейродерміту для постановки діагнозу лікарем, після огляду, пацієнту необхідно лише пройти лабораторне обстеження, після чого назначається медикаментозне лікування, найчастіше в медичних установах не враховують психосоматичний аспект нейродерміту, можливе ігнорування індивідуальних особливостей, або змін в психічному статусі людини.

Розглянемо причини виникнення психосоматичних, тобто емоційно обумовлених, захворювань [1]:

1. Внутрішній конфлікт. Це конфлікт частин особистості людини, єдиноборство свідомого і несвідомого, яке призводить до руйнівної «перемоги» одного над іншим. Проблеми зі шкірою практично завжди вказують на труднощі у встановленні контакту і спілкування;

2. Мотивація, або умовна вигода. Це найважливіше поняття психосоматики. Холістична психологія виходить з того, що будь-яка проблема (захворювання) не випадкова і несе в собі щось корисне для людини. Найчастіше шкірне захворювання «допомагає» людині в наступному:

1) якщо людина боїться спілкуватися з іншими, то хвороба виконує функцію «відлякування», змушуючи людей триматися якомога далі;

2) якщо людина не довіряє світу, то хвороба виконує функцію захисного панцира;

3) якщо людина хоче привернути до себе увагу, але не вміє цього робити, то цю функцію бере на себе хвороба;

4) ефект навіювання. В такому випадку мається на увазі навіювання іншою людиною. За спостереженнями фахівців, люди, які страждають шкірними захворюваннями, з дитинства сильно прив’язані до зовнішньої краси й охайності. Це для них стає надцінним;

5) «елементи органічного мовлення». Хвороба може бути фізичним втіленням фрази. Наприклад, слова «у мене на нього алергія» можуть перетворитися в реальні симптоми;

6) ідентифікація, спроба бути схожим на когось. Людина вибирає собі ідеал і намагається бути схожим на нього. Однак, постійно імітуючи когось, людина підсвідомо відстороняється від власного тіла;

7) самопокарання. Це відбувається, коли за вчинений непорядний вчинок людина починає несвідомо корити себе. У людей із захворюваннями шкіри є характерна схильність до психастенічних реакцій, шизоїдний тип мислення, підвищена ситуаційна, особистісна тривожність, знижений рівень суб’єктивного самопочуття, підвищений рівень депресії, психологічна дезадаптація, зниження якості життя, напруга захисних психологічних механізмів заперечення, маніакальний тип мислення.

Крім того, для таких хворих психологічні, особливо емоційні чинники, поряд з фізичними проблемами, грають одну з провідних ролей в сприйнятті якості життя.
У цих даної категорії людей відзначаються іпохондричні та істеричні стани, збільшення вираженості конфліктності, надмірна образливість, підозрілість, застрягання на афекті, песимістична оцінка перспектив, дезадаптація систем довіри й залежності, недовіра [2].

Отже, при лікуванні нейродерміту необхідно враховувати психофізіологічний аспект захворювання, та детермінанти виникнення психосоматичних симптомів. При врахуванні вищезазначених факторів, запорукою ефективного лікування буде усунення негативних психологічних факторів та соматичних симптомів, тому необхідне застосування комплексного підходу, який включає: лабораторні методи, психодіагностику, психотерапевтичні та корекційні заходи, медикаментозне лікування. Психологічна робота повинна бути спрямована на виявлення психоемоційних змін тривожно-депресивного спектра, визначення особистісних особливостей, умов що можуть сприяти прояву хвороби, та її впливу на якість життя досліджуваного.

Література

1. Малкина-Пых И. Г. Болезни кожи. Освободиться и забыть.  Навсегда. М., 2007. 367 c.
2. Терентьев С. Ю., Ермошина Н. П., Яковлева Н. В. Психологи ческие особенности больных экземой и псориазом. Российский  медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова,  2009. 6 c.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *